- ганьбити
- [ган'би/тие]
-бл'у/, -би/ш, -биемо/, -биете/; нак. -би/, -бі/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
ганьбити
Смотреть что такое "ганьбити" в других словарях:
ганьбити — блю/, би/ш, недок., перех. 1) Вкривати ганьбою (у 2 знач.); безчестити. 2) Виражати осуд; засуджувати … Український тлумачний словник
ганьбити — ганьбити: ругать [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
ганьбити — 1) (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім я тощо), безчестити, знеславлювати, знеславити, неславити, соромити, осоромлювати, осоромити, компрометувати, поганити, о(б)поганювати, о(б)поганити, чорнити, очорнювати,… … Словник синонімів української мови
ганьбити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
ганьбити ся — ганьблю ся, Пр. Соромитися … Словник лемківскої говірки
ганьбити — ганьблю, Пр. Позбавити честі когось, осоромити, соромити … Словник лемківскої говірки
знеславлювати — знеславити 1) (позбавляти доброго імені), ганьбити, ославляти, ославити 2) (принижувати, безчестити когось ганебними вчинками), ганьбити, неславити, паплюжити … Словник синонімів української мови
безчестити — е/щу, е/стиш, недок., перех. Позбавляти доброї слави; неславити, ганьбити … Український тлумачний словник
бруднити — ню/, ни/ш, недок., перех. 1) Робити кого , що небудь брудним, нечистим. Бруднити руки. 2) перен. Плямувати, опоганювати, ганьбити, безчестити кого , що небудь … Український тлумачний словник
виганьбити — блю, биш; мн. ви/ганьблять; перех. Док. до ганьбити … Український тлумачний словник
